Технічні вимоги до обладнання Wi-Fi

Основні вимоги до обладнання Wi-Fi викладені в табл. 1 – 4.

Таблиця 1 – Основні технічні вимоги до параметрів обладнання Wi-Fi

№ п/п	Параметр	Допустиме значення
1	Ефективна ізотропно-випромінювана потужність (ЕІВП), мВт, не більше	100
2	Діапазон частот, ГГц	від 2,4 до 2,4835
3	Максимальна спектральна густина ЕІВП (для всіх видів модуляції, крім FHSS), мВт/МГц, не більше	10
4	Потужність побічного вузькосмугового випромінення передавача в діапазоні частот*           від 30 MГц дo 1 ГГц           від1 ГГц до 12,75 ГГц           від 1,8 ГГц до 1,9 ГГц та           від 5,15 ГГц до 5,3 ГГц дБм, не більше	мінус 36 (в робочому режимі) мінус 57 (в режимі очікування) мінус 30 (в робочому режимі) мінус 47 (в режимі очікування) мінус 47 (в робочому режимі) мінус 47 (в режимі очікування)
5	Спектральна густина потужності (СГП) побічного широкосмугового випромінення передавача в діапазоні частот                                    від 30 MГц дo 1 ГГц                                    від 1 ГГц до 12,75 ГГц                                   від 1,8 ГГц до 1,9 ГГц та                                   від 5,15 ГГц до 5,3 ГГц дБм/Гц, не більше	мінус 86 (в робочому режимі) мінус 107 (в режимі очікування) мінус 80 (в робочому режимі) мінус 97 (в режимі очікування) мінус 97 (в робочому режимі) мінус 97 (в режимі очікування)
6	Потужність побічного вузькосмугового випромінення приймача в діапазоні частот*                                    від 30 MГц до 1 ГГц                                    від 1 ГГц до 12,75 ГГц дБм, не більше	мінус 57 мінус 47
7	Спектральна густина потужності (СГП) побічного широкосмугового випромінення приймача в діапазоні частот                                    від 30 MГц дo 1 ГГц                                    від 1 ГГц до 12,75 ГГц дБм/Гц, не більше	мінус 107 мінус 97
8	Діапазон температур навколишнього середовища при розміщенні обладнання           у приміщенні           за межами приміщень ºС	від 0 до 40 від мінус 20 до 50 і/чи від мінус 30 до 70

Примітка. При вимірюванні побічного вузькосмугового випромінення смуга пропускання вимірювача має бути настільки малою, наскільки необхідно для того, щоб одержати достовірні результати вимірювань.

Таблиця 2 – Основні вимоги до обладнання Wi-Fi зі стрибкоподібною перебудовою частоти (FHSS)

№ п/п	Параметр	Допустиме значення
1	Швидкість передавання даних, Мбіт/с	(1 або 2)±50 10-6
2	Число робочих каналів	мінімум 20 з 79 можливих
3	Центральні частоти каналів, МГц	2402, 2403,…, 2480
4	Потужність випромінення в сусідніх каналах, віднесених від робочого каналу на                      2 МГц                      3 МГц і більше не більше	мінус 20 дБм (або мінус 40 дБс)*, мінус 40 дБм (або мінус 60 дБс)*
5	Смуга частот, яку займає один канал, МГц	1
6	Допустиме відхилення центральної частоти передавача від номінальної, кГц, не більше	±60
7	Діапазон рівня сигналів на вході приймача	від мінус 20 дБм до чутливості приймача
8	Допустиме відхилення центральної частоти приймача від номінальної, кГц, не більше	±60
9	Чутливість приймача при швидкості передавання                                   1 Мбіт/с                                   2 Мбіт/с  дБм, не менше	мінус 80 мінус 75
Примітка. З двох наведених норм на потужність випромінення вибирається найменша.

Таблиця 3 – Основні вимоги до обладнання Wi-Fi з розширенням спектру методом прямої послідовності (DSSS)

№ п/п	Параметр	Допустиме значення
1	Швидкість передавання даних, Мбіт/с	1 і 2, 5,5 і 11
2	Число каналів	13
3	Центральні частоти каналів fc, МГц	2412, 2417, 2422,…, 2472
4	Смуга частот одного каналу, МГц	22
5	Відносний рівень спектральної густини потужності сигналу на виході передавача в діапазоні частот fc-11МГц < f < fc+11МГц fc+11МГц <f < fc+22 МГц, fc–22 МГц < f <fc –11МГц f > fc+22 МГц, f < fc –22 МГц, дБ, не більше*	0 мінус 30 мінус 50
6	Відхилення центральної частоти передавача від номінальної, кГц, не більше	±25
7	Заглушення носійного коливання у діапазоні частот від fc-11 МГц до fc+11 МГц, відносно максимального рівня робочого сигналу,  дБ, не менше	15
8	Мінімальний рівень чутливості приймача, дБм, на швидкості, Мбіт/с                                                       1 і 2                                                    5,5 і 11  не менше	мінус 80 мінус 76
9	Максимальний рівень сигналу на вході приймача, дБм, на швидкості, Мбіт/с                                                  1 і 2                                             5,5 і 11 не більше	мінус 4 мінус 10
10	Вхідний опір антени, Ом	50
Примітка. 1 Графік залежності спектральної густини потужності сигналу відносно її максимального значення на виході передавача DСГП наведено на рис. 1. Вимірювання необхідно проводити при ширині смуги пропускання детектувального пристрою 100 кГц та ширині смуги частот відеосигналу 100 кГц 2 Значення спектральної густини потужності сигналу відносно її максимального значення DСГП повинні розміщуватися в незаштрихованій області рис. 1.

Таблиця 4 – Вимоги до обладнання Wi-Fi з швидкістю передавання від
6 до 54 Мбіт/с

№ п/п	Параметр	Допустиме значення
1	Максимальний рівень потужності на вході приймача, дБм, не більше	мінус 20
2	Мінімальний рівень чутливості приймача, дБм, на швидкості, Мбіт/с 6, 9, 12, 18, 24, 36, 48, 54 22 33 не менше	від мінус 81 до мінус 65 (залежно від типу та параметрів модуляції) мінус 76 мінус 74
Примітка. 1  Графік спектральної густини потужності сигналу на виході передавача відносно її максимального значення DСГП при використанні OFDM наведено на рис. 2. Вимірювання необхідно проводити при ширині смуги пропускання детектувального пристрою 100 кГц та ширині смуги частот відеосигналу 30 кГц. 2  Значення спектральної густини потужності сигналу відносно її максимального значення DСГП повинні розміщуватися в незаштрихованій області рис. 2. 3  Допустимі значення інших параметрів обладнання Wi-Fi, крім максимального рівня потужності на вході приймача та мінімального рівня чутливості приймача, наведено в табл. 3.

 

Рисунок 1 – Маска спектру сигналу передавача з використанням DSSS

 

Рисунок 2 – Маска спектру сигналу передавача з використанням OFDM

Международный опыт государственно регулирования широкополосного доступа

  На современном этапе развития цивилизации, утверждают системные аналитики, инфокоммуникационной инфраструктуре отводится та же роль, какую сыграло развитие транспорта  в период промышленной революции. С этим можно спорить или соглашаться, однако нельзя не признать, что без создания общедоступной информационно-транспортной системы переход к инновационной экономике, к информационному обществу немыслим. Это подтверждают и итоговые документы Глобального симпозиума "Умное регулирование для широкополосного мира".

  Задачи государства в сфере инфокоммуникационных технологий (ИКТ). В современном мире доступность мировой сети, а также рост средней скорости широкополосного доступа (ШПД) придают мощный стимул развитию экономики. Исследование Ericsson и Arthur D.Little показало, что в странах Организации экономического сотрудничества и развития (ОЭСР) рост проникновения ШПД на 10% приводит к увеличению ВВП на 1%, а удвоение средней скорости ШПД - к росту экономики ОЭСР на 126 млрд. долларов. При этом, помимо легко определяемого прямого и косвенного экономического эффекта, имеет место и мультипликативный эффект, обусловленный созданием возможностей для новых отраслей и видов бизнеса, других макроэкономических изменений в долгосрочной перспективе. Еще труднее измерить повышение качества жизни населения, связанное с глобальным доступом к информационным ресурсам, социальную значимость перевода  в электронный вид государственных услуг, услуг в области здравоохранения, образования и т.д.
  Взрывной рост абонентской базы социальных сетей, недавние события "арабской весны", публикация ранее недоступной, секретной информации в Интернете показывают, что новые коммуникации становятся мощнейшим инструментом развития, которого в истории человечества еще не было. Это в значительной степени повысило и политический интерес к решению задач построения информационного общества.
  Темпы роста сферы услуг информационно-телекоммуникационных технологий (ИКТ) постоянно ускоряются, и аналитики прогнозируют дальнейший стремительный рост проникновения ШПД: с 1 млрд пользователей сегодня до 5 млрд в 2015-2016 гг. Это, в свою очередь, требует опережающего развития инфраструктуры, поэтому национальные директивные и регуляторные органы должны выработать соответствующие стратегии и нормативные документы, способствующие повышению доступности ШПД. Должны быть  решены и новые проблемы рисков, возникающих в связи с организацией повсеместного доступа при неограниченности спроса и предложения на ИКТ.
 Таким образом, необходима целенаправленная государственная политика в области развития инфокоммуникационной инфраструктуры ШПД, включающая эффективные регуляторные механизмы ее реализации. Эти механизмы должны уравновешивать интересы государства и частного бизнеса, либерализацию рынка и государственное стимулирование развития сектора ШПД.
  Мировая практика. Решению этих непростых задач посвящался проведенный Международным союзом электросвязи (МСЭ) в сентябре 2011 г. в Колумбии Глобальный симпозиум для национальных регуляторных органов на тему "Умное регулирование для широкополосного мира". В числе его участников были и представители Международной академии связи.
  Понятно, что какой-либо одной всеобъемлющей схемы эффективного регулирования, направленного на ускорение развертывания широкополосной связи, содействие инновациям и обеспечение всеобщего охвата цифровыми технологиями, нет; при выработке рекомендаций участники симпозиума исходили из необходимости использовать передовой опыт развитых стран. В результате дискуссий был подготовлен итоговый документ ("Руководящие указания"), содержащий рекомендации правительствам и администрациям связи по четырем актуальным направлениям регулирования:

• Механизмы финансирования для содействия развертыванию инфраструктуры широкополосной связи.
• Содействие частным инвестициям в широкополосную связь с помощью стимулирующего регулирования.
• Стимулирование инноваций и разработка приложений и услуг.
• Повышение цифровой грамотности. 

  1. Финансирование развития инфраструктуры ШПД.
Были предложены два зарекомендовавших себя в ряде стран эффективных механизма инвестирования сетей доступа и транспортной инфраструктуры ШПД: использование партнерских отношений и модернизация программ и фондов универсального обслуживания.
 Использование партнерских отношений.:Признавая, что частный сектор должен играть главную роль в развитии широкополосной связи, участники симпозиума отмечают, что, когда частные инвестиции не приносят существенной отдачи (т.е. невозможно решить задачи развития только с их помощью), целесообразно привлекать государственные средства на основе частно-государственного партнерства.

  Идея такого партнерства давно обсуждается и в России, но эффективного механизма его реализации пока не выработано. Содержащиеся в "Руководящих указаниях" рекомендации по его созданию нам тоже известны. Однако их изложение в международном акте, безусловно, должно оказать положительное, а может, и побудительное влияние на национальные директивные и регуляторные органы. К примеру, в случаях, когда на создание инфраструктуры широкополосной связи или строительство других важных объектов сетей выделяются государственные средства, регуляторным органам рекомендуется устанавливать обязательные условия их использования, связанные с получением экономических выгод для как можно более широкой базы пользователей и поставщиков услуг. Речь идет о государственных инвестициях в частные сети на определенных условиях использования сооружений, построенных на базе частно-государственного партнерства. Прежде всего, это условие открытого доступа. В случае, если принято решение о продаже или аренде таких объектов инфраструктуры, сделки должны осуществляться прозрачным и недискриминационным образом, чтобы не деформировать соответствующие рынки.